ЯК ПРАВИЛЬНО СВАРИТИСЬ ПРИ ДІТЯХ: ВИСНОВКИ ВЧЕНИХ

Немає такого, щоб у парі ніколи не було конфліктів. Адже навіть люди, що гаряче люблять один одного, часом не згодні або мають різні точки зору. І це абсолютно нормально. Ситуація ускладнюється, коли в будинку дитина, адже ми, як свідомі батьки, намагаємося не сваритись у неї на очах. Чи правильно це?

Психологи стверджують, що з’ясовувати стосунки при малюкові можна, але тільки в тому випадку, якщо ви робите це правильно. З підручника з психології ми можемо дізнатися, що конфлікти бувають двох типів – конструктивні та деструктивні. Деструктивні однозначно погано впливають не тільки на дітей, а й на тих, хто їх зав’язує. Конструктивні можуть бути навіть корисні для психоемоційного розвитку малюка.

Наукові підтвердження. Для дитини сім’я це цілий світ. І коли вона чує, як батьки сваряться, її світ тріщить по швах і вона не може почуватися в безпеці, цей світ її лякає. На відміну від тих випадків, коли батьки замість кричати один на одного, підходять до суперечки конструктивно. Такі діти виростають толерантнішими, схильнішими відстоювати свою думку та поважати чужу.

Такий висновок зробили вчені-психологи за результатами дослідження під керівництвом Адама Гранта, проведеного фахівцями Рочестерського та Університету Нотр-Дам у 2009 році. У тестах взяли участь 253 сім’ї з дітьми віком від п’яти до семи років. Протягом трьох років їхні батьки фіксували сімейні конфлікти та їхні результати (іноді сварки записувалися на відео). Проаналізувавши отримані дані, вчені дійшли висновку, що діти, сім’ї які практикували конструктивні конфлікти, зростали більш емпатичними, чуйними та яскраво демонстрували так звану просоціальну поведінку – дружелюбність, товариськість, вміння працювати в команді та приходити на допомогу.

«Замість того, щоб намагатися відповідати думкам інших людей, вони завжди покладаються на власну незалежну думку», – зазначає професор психології Адам Грант. Експерт говорить про те, що коли батьки поводяться конструктивно, дитина розуміє, що рішення не приймаються авторитарно мамою чи татом, а виникають у ході суперечок та на користь усіх членів сім’ї. А суперечки – це не зло.

Науковці стверджують: не треба приховувати від дітей сам факт сварки. Вони повинні знати, що батьки можуть бути не згодні один з одним. Також дитина стане стримуючим фактором у вашій суперечці. Ви не станете при ній кричати, ображати один одного, вам доведеться вибирати висловлювання та аргументувати свою точку зору. Це допоможе вам виробити здорове ставлення до конфлікту та обходитися без биття посуду.

Що не можна робити на очах у дитини?

  1. Найголовніше – не втягуйте дитину в суперечку, не намагайтеся змусити її прийняти чийсь бік. Не апелюйте до неї, не питайте з ким вона зараз погоджується і кого більше любить у принципі. Це тільки розвине у неї почуття тривожності в теперішньому та почуття провини у майбутньому.
  2. Також не можна з’ясовувати стосунки при дитині, якщо питання стосується її поведінки або стратегії виховання.
  3. Не кричіть, не обзивайте і не принижуйте чоловіка, аргументуйте свою думку. Якщо відчуваєте, що ось-ось зірветесь, прямо скажіть про це: «Я зараз не можу продовжувати цю розмову, давай повернемося до обговорення цього питання, коли обидва трохи заспокоїмося».

Як перевести сварку вконструктивне русло?

Адам Грант стверджує, щоб сваритися конструктивно достатньо дотримуватися чотирьох простих правил:

  1. Розглядайте свого чоловіка як партнера, а не ворога. Не переводьте сварку у відкритий конфлікт, сприймайте її як дискусію.
  2. Не розглядайте свою думку як єдино вірну. Можливо, ви помиляєтесь. Сперечайтеся так, ніби ви маєте рацію, але слухайте, ніби ви помиляєтеся, закликає психолог.
  3. Ставтеся шанобливо до точки зору чоловіка та його почуттів, навіть якщо вважаєте, що він не має рації.
  4. Визнайте вголос моменти, коли ви погоджуєтеся з протилежною стороною.

Поділитися в...

Вас може зацікавити...