Діти володіють тим же набором почуттів та емоцій, що і дорослі, тому не дивно, що однорічна крихітка вміє радіти, сумувати і навіть злитися і по-справжньому сердитися. Звідки у них беруться ці емоції? Здатність виражати свої почуття закладена на генетичному рівні, плюс до всього діти найкращі в світі наслідувачі: вони бачать поведінку дорослих і тут же її копіюють.
Коли бити тривогу?
Батьки повинні ретельно відстежувати настрій малюка, спостерігати за його емоціями, допомагати долати ті чи інші ситуації, вчити контролювати себе, розбиратися в своїх почуттях і т.д. Коли дитина періодично видає повний спектр усіх емоцій – від бурхливої радості до сильного гніву – це нормально. Насторожити повинен той факт, що малюк найчастіше перебуває в поганому настрої і відповідно, «видає» погані емоції – гнів, злість, дратівливість і т.д.
Важливо також навчитися розрізняти звичайні дитячі істерики, які найчастіше є свого роду шантажем і маніпуляцією батьками від більш тривожних відхилень – серйозних порушень в роботі нервової системи, психіці. У будь-якому випадку розібратися в тому, що відбувається з дитиною, може допомогти лікар. Саме він у разі потреби ставить діагноз – невроз і призначає його лікування.
Причини дитячого неврозу
Невроз, насамперед, проявляє себе в частих істериках, постійному нитті, плаксивості, поганому настрої, пригніченому стані, неконтрольованій агресії. Однак, причин його появи може бути маса:
- Несприятлива обстановка в сім’ї. Це основна і найпоширеніша причина, на жаль. Навіть якщо батьки ретельно приховують виниклі проблеми і складнощі у відносинах – діти це відчувають і дуже близько приймають до серця. Іноді батькам досить «випустити пару» – висловитися відверто, змінити обстановку, роботу, і в сім’ї знову настає мир, що дуже благополучно позначається на психічному здоров’ї дитини. Але найчастіше сім’ї необхідно звернутися за допомогою до фахівців, щоб вирішити свої проблеми і зберегти сім’ю.
- Занадто велике емоційне навантаження на дитину – тиск, приниження, фізичне виснаження і т.д.
- Проблеми зі здоров’ям – травми,що призвели до порушень в роботі нервової системи, вроджені вади і т.д.
- Наявність в організмі гельмінтів. Як не дивно, але гельмінти пригнічують роботу нервової системи, створюють внутрішнє напруження, неконтрольовану дратівливість і агресію.
Треба також розуміти, що дитячий невроз – це не вирок. Своєчасне виявлення проблеми, систематичне лікування та постійне спостереження у лікаря можуть повністю вилікувати хворобу. Однак, не варто тільки сподіватися на лікарів. Батьки повинні розуміти, що левова частка успіху в лікуванні неврозу залежить таки від обстановки в родині, любові та взаєморозуміння між усіма членами родини.
