Існує багато сімей, де діти вчаться розмовляти відразу на двох мовах. При цьому знання різних мов формується у них на однаковому рівні.
Звичайно цьому сприяють батьки, які є носіями різних мов. Важливо, щоб кожний з них спілкувався з дитиною на своїй мові, не переходячи на іншу. Тоді малюк не плутатиме слова з різних мов і не писатиме текст на одному, а букви використовувати – з іншого.
Перші кроки
Засвоювати другу мову можна в дитячому і підлітковому віці. Коли дитина вивчає дві мови одночасно з раннього дитинства (до 5-8 років), він засвоює їх як рідні.
В цьому випадку майже не змішуються різні слова. Важчий вік – 8-11 років: вірогідність високої якості засвоєння фонетичної системи іншої мови значно знижується, зменшується вірогідність природного і легкого використання мовних конструкцій і ухвалення культури цієї мови.
Ідеальний варіант – коли з малюком починають говорити на двох мовах в один і той же період часу. Чим пізніше буде введена друга мова, тим більша вірогідність, що перша домінуватиме. Якщо інтервал введення не дуже великий (до 1 року), то обидві мови стануть рідними.
Між двох культур
Білінгви відносяться відразу до двох культур, з кожною з яких ідентифікують себе з дитинства. У випадку, якщо ці культури споріднені (як українська і російська), проблем не виникає. Складніший випадок, коли ці мови і, відповідно, культури – дуже різні, наприклад, мама – українка, а батько – японець. Крім того, має значення, хто з батьків більше часу проводить з дитиною. Як правило, це – мама.
Тому мову мами малюк вважатиме ріднішою. У деяких мовах навіть є такі терміни як «рідна мова» і «материнська мова». Якщо вищезазначена сім’я житиме в Японії, то дитина вважатиме японську мову рідною, а розмовляти більше буде на материнській мові – українській. Але звично та мова, яка підтримує оточення, буде ріднішою.
Етапи навчання
Виховати дитину-білінгва можна і в сім’ї, де батько і мати розмовляють на одній мові. Це буде складнішим але все-таки можливо. Тут потрібно дотримуватися певних умов:
Починати навчання потрібно не пізніше 3-ох років.
Займатися з дитиною повинні не самі батьки, а педагоги – носії мови.
Уроки повинні бути інтенсивними, бажано щодня по кілька годин.
Маляті необхідний доступ до мовного середовища – це можуть бути мультики, музика.
Не слід робити великі перерви в заняттях, адже навіть по собі дорослі знають: якщо не підтримувати мовні звички постійно, вони погіршуються.
Журнал «Пані»
