Здорова прив’язаність: чому мама повинна бути поруч

Для малюка це абсолютно не природно бути наодинці у великому світі. Дійсно дуже потрібно, щоб мама була поруч. Причому постійно!
Всі дев’ять місяців малюк був з вами. Спав, грав, їв, крутився… І завжди чув стукіт вашого серця, дихання. Він навчився розпізнавати ваш настрій, розуміти, що ви говорите. І тому після народження розраховує, що ви нікуди не зникнете, все буде як і раніше, просто трохи інакше. Ви кладете його поруч з вами, і він щасливий. Але варто вам відлучитися (навіть під час його сну!), як дитя відразу кличе вас. Спершу, спокійно, потім відчайдушно. Не чекайте, що заспокоється, швидше поспішайте до нього.

Закони природної любові
У природному середовищі існування, мати ніколи не віддаляється від новонародженого. Ким би вона не була – левиця, киця, ведмедиця, мишка… Вона залишає дитинчат тільки щоб поїсти та добути їжу. Біологи з’ясували, що більшість ссавців народжуються незрілими, і їм потрібен час для розвитку та зростання. Що стосується людей, то для них цей період називався “четвертим триместр вагітності”. Як відомо, це триває три місяці. Саме стільки часу необхідно дитині щоб адаптуватися до нового світу і почати усвідомлювати, що у відсутність мами нічого загрозливого не відбудеться. А до того часу – безпечно тільки поруч з вами.

Тому не звертайте уваги на застарілі книги про виховання дітей, де радять не привчати малюків до рук і дозволяти їм плакати. Не думайте, що пронизливий клич про допомогу всього лише нерозумний крик на який не обов’язково реагувати. Особливо, якщо ви знаєте, що дитина сита, сухий і у неї нічого не болить.

Вона сумує, вона злякалася!
І чим довше дитя плаче, тим більше його лякає ваша відсутність. А раптом ви не прийдете взагалі? Що, якщо він залишився сам самісінький? Саме з цією думкою карапуз замовкає. Він змиряється із тим, що абсолютно нікому не потрібен. Ну і тоді чисто із інстинктивних міркувань, намагається себе не видати, це може бути небезпечно.

Щось болить?
Іноді необхідність дитини бути поруч з вами прямо-таки болюча. Деякі навіть скаржаться, що син чи донька не дозволяє мамі сходити в туалет або душ. Можливо ви просто не приділяєте достатньої уваги своєму малюку. Фізично знаходитесь поруч, годуєте, переодягаєте, виходите разом на прогулянку, а думками десь далеко. Ось дитина і намагається повернути вас в стан “тут і зараз”.

Ви впевнені, що не в цьому причина? Тоді є ще кілька варіантів. Наприклад, у малого щось болить (можливо, хвороба тільки починається, і поки ще немає ніяких проявів). У ваших руках не так боляче і можна спробувати заснути.

Більш серйозна причина, прагнути до вас – травматичний досвід попередньої розлуки. На жаль, трапляється, що маму та малюка розділяють по різних палатах у лікарні, чомусь з якихось причин вони не разом після виписки із пологового відділення…

Рецепт тільки один – дати дитині те, що їй так сильно потрібно і про що просить, подарувати їй любов, ласку та увагу. І станеться чудо! Тому що мама здатна на все: прогнати погане і дати найкраще!

Поділитися в...

Вас може зацікавити...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *