Як допомогти дитині слухатися?

неслухняні діти«Не буду суп! Не хочу! Залиш мене в спокої! »- Лунає обурений дитячий голосок, а за ним слідом цілком дорослий грюк дверима перед носом здивованого батька. Що це – особливість віку або нестерпний характер? Як допомогти дитині слухатися?

Сплески емоцій у дитини найчастіше мають кілька причин:

  • Брак уваги з боку дорослих;
  • Вікова криза;
  • Особливості характеру і темпераменту.

Найбільш складним періодом є вік трьох років – така собі «репетиція» перехідного віку. У три роки дитина вже досить свідома, щоб розуміти, що можна, а що не можна, але ще недостатньо доросл для повної оцінки своєї поведінки.

Чи можливо допомогти своїй власній дитині бути слухняною

Вчимося домовлятися

Навчитися домовлятися з дитиною – ціла наука, що вимагає неабиякої порції батьківських нервів і власної витримки, однак саме монотонне повторення тих чи інших прописних, для нас дорослих, істин – найвірніший шлях, що якесь раціональне зерно таки принесе свої плоди, і через років п’ять ваше чадо вразить вас своєю вихованістю і свідомістю.

Мінус: складно не зірватися на крик і повчальний тон.

Забезпечуємо повну увагу

Дитина – створення егоїстичне і ревниве, тому що все, що йому потрібно для щастя – повноцінна батьківська увага. Побутові справи, робота, гості та інше лише віднімають батьків у дитини, тому часто раптові прояви агресивності і непослух – це спосіб звернути на себе увагу.

Батькам краще розділити обов’язки, пов’язані з догляду та занять з дитиною, щоб кожен мав і свій особистий час. Особливо це стосується батьків гіперактивних дітей.

Мінус: необхідно повністю перебудувати свій режим справ під дитину.

Спільні ігри

Спільні ігри дуже об’єднують батька та дитину, немов стираючи ту саму грань між дорослішанням і дитинством. Ігровий простір – це дитяча територія, де ви граєте за її правилами, а значить дитина тут головна. Нехай гра буде такою, якою придумає ваш малюк. Не ставте ніяких правил, нехай будуть дивацтва і дурощі!

Мінус: не завжди вистачає фантазії для нових ідей, а діти люблять різноманітність.

Свобода в рамках встановлених меж

Про цю свободу нам стверджують всі психологи! Що ж це за свобода, якщо її треба обмежувати? Все просто! Дитині потрібні кордони, інакше вона не зможе сприймати світ і оточення адекватно. Однак велика кількість заборон не дозволить дитині повноцінно розвиватися і порушує психічний стан. Визначте для себе, що ви точно можете дитині дозволити, а за яку грань переходити не варто, і повідомте про це малюкові.

Наприклад, дитина любить водні ігри. У теплу погоду, налийте тазок води і поставте на балкон – нехай дитина «купає» іграшки і хлюпається, але от виливати воду з тазка – не можна. Ви надали дитині свободу, але до певної межі.

Під заборону також повинно потрапляти все, що небезпечно для своєї або чужого життя чи здоров’я.

Мінуси: у кожної сім’ї свої поняття про кордони, у дитини може статися дисонанс.

 

І, мабуть, найважливіше. Допомогти дитині бути слухняним можна на особистому прикладі. Як би ви не вчили дитину життя, у результаті вона багато в чому буде схожий на вас самих!

Поділитися в...

Вас може зацікавити...