Вагітність і пологи: тоді і зараз

Вагітність і пологи тоді і заразБільшості сучасних жінок важко навіть уявити вагітність і пологи, не пов’язані з походами в жіночу консультацію, пологовим будинком та участю акушерів-гінекологів. А як же в давні часи жінки всього світу виношували і народжували дітей? Які традиції були пов’язані з цими таїнствами?

У положенні

У традиційній культурі вагітність, а тим більше дату пологів слід було ретельно приховувати. Навколишні, в свою чергу, не могли прямо питати жінку про її положення і навіть вимовляти слово вагітність, так як це вважалося гріхом. Тому і з’явилися образні фрази “в положенні”, “при надії”, “важка”. Деякі з них збереглися й донині. А самі дивні вирази були у французів. Вони говорили: “наїлася бобового супу”, “впала на отруйний терен”, “наповнила порадник”. Сьогодні жінки відкрито повідомляють всім підряд можливу дату пологів, забуваючи, що останні можуть відбутися як за два тижні до, так і через два тижні після неї. Таким чином, вони іноді прирікають себе на цілий місяць розпитувань “коли вже?”, “Ще не народила?” і т.п.

До слова, день пологів в старовину визначали так само, як і зараз: “від першого дня останнього очищення вважають вперед рік без трьох місяців і 10 Днів“. В Україні, коли дитина починала рухатися, говорили, що плід “ожив”, до цього дня додавали рівно 4,5 місяці, уточнюючи дату пологів. Вважалося, що майбутня професія малюка буде пов’язана з заняттям, за яким жінка відчула його перше ворушіння.

До наших днів збереглося повір’я, що під час вагітності не можна стригти волосся. Про це свідчать деякі прислів’я: “в волоссі сила – пострижеш і сили позбудешся” або “стригти волосся – дитині життя укорочувати”. Зараз пояснюють це тим, що внутрішні резерви організму, які він задіє під час вагітності, знаходяться, в тому числі, і у волоссі, обрізаючи які, жінка частково позбавляється запасу поживних речовин для малюка.

У праці вагітну обмежували, але й засиджуватися без діла не давали, інакше плацента приросте або пологи будуть важкими. Наприклад, не можна було піднімати тяжкості, але дозволялося мити підлогу і косити. Сучасна гімнастика для вагітних включає в себе вправи, що імітують ці заняття.

Напередодні пологів в європейських країнах жінку пропарюють над вугіллям, а на Русі – в лазні. Виявляється, що распареною та м’якою і народжувати легше. Про початок пологів, як і про вагітність, нікому не говорили. Вважалося, чим більше народу знає, що пологи почалися, тим довше вони триватимуть. “Менше судитимуть (знатимуть) – легше буде народити”. Потайки запрошували повитуху. Вона повинна була спекти хліб і прийти в будинок (іноді з сусіднього села) манівцями. Зазвичай звали її тільки на перші пологи, так як на наступні, з урахуванням дотримання всіх обрядів, вона просто не встигала. Тоді її роль брали на себе старші жінки.

У перший період пологів для полегшення сутичок жінка виконувала нескладну роботу по дому – місила тісто, мила підлогу. Пологи супроводжувалися молитвами, запалювалися свічки перед іконами. Як свічка догорить, так і пологи закінчаться. У будинку відкривали всі запори, розв’язували всі вузли. Це було своєрідною символічною допомогою у розкритті шийки матки. Жінці розплітали волосся. Зараз важко сказати з якої причини, можливо, щоб не було обвиття дитини пуповиною. Так чи інакше, але на іконі “Помічниця в пологах” ми бачимо простоволосу Богородицю.

У міру посилення переймів способи знеболювання мінялися: жінку змушували переступати пороги або інші перешкоди, поперемінно піднімаючи ноги, дути у фляжку, розпарювали, робили тепле обгортання живота рушниками. Для посилення пологової діяльності та профілактики кровотечі давали різні напої і настої трав, в тому числі ті що містять алкоголь. Сьогодні для цих цілей використовують спеціальну техніку дихання і медичні препарати.

Вважається, що раніше чоловіки не були присутні на пологах, проте це не зовсім так. У деяких регіонах чоловік забирав дітей і йшов до родичів, залишаючи дружину наодинці з повитухою, в інших – брав активну участь у родах. У народі говорили: “спали разом, і народжувати повинні разом”. До слова, народжували в лазні, в хліві або будинку, стоячи на колінах або сидячи на колінах у чоловіка. Від цієї традиції відбулося слово “покоління”, а рідню вважають “до сьомого коліна”. У важких випадках практикували вертикальні пологи – через балку під стелею перекидали рушник, за який жінка трималася, або користувалася підтримкою чоловіка. Словом, мудрі були наші предки, недарма останнім часом знову все більш популярними стають домашні, партнерські і вертикальні пологи. Але ось до відвідування лазні вагітною жінкою лікарі останні кілька десятиліть відносяться критично.

Стать народженого малюка називали образно: “кінь з сідлом”, “расшірепа”. Традиції перерізання пуповини були вельми різноманітні. В одних випадках її рубали сокирою, в інших – сікли серпом, в третіх – перерізали ножицями для материнського рукоділля. Як засіб для швидкого народження плаценти найбільшою популярністю користувалися алкогольні напої, петрушка, відвар мальви і прикладання до попереку роспаренного сіна. Про закінчення пологів теж повідомляли алегорично, говорили “баба розсипалася”, “піч розвалилася”. А після, над дверима робили зарубку або вбивали цвях. Що означало закінчення пологів.

На цьому робота повитухи не закінчується, а часом (при повторних пологах), тільки починалася, так як найвідповідальнішим етапом її праці були не пологи, а післяпологовий період, який називався “отродки“.

Поділитися в...

Вас може зацікавити...