Особливості виховання дитини-інтроверта

Child reads bookІнтроверт – особистість, спрямована «всередину» себе. Інтровертам властива поведінка, пов’язана з творчістю, роздумами, спостереженнями за природою, оточуючими. Тому людям такого типу особистості комфортно на самоті. Від екстравертів їх відрізняє пунктуальність, вдумливість, небагатослівність, навіть педантичність. Саме інтроверти ретельно зважують і обмірковують отриману інформацію, перш ніж приймати рішення. Інтровертам важче знаходити нові контакти, вони не люблять надлишок спілкування. Споглядальність і замкнутість – звичайні риси характеру інтроверта.

Переваги особистостей-інтровертів

Німецький психіатр Карл Леонгард визначив переваги інтровертів: екстравертам властиво підпадати під вплив громадської думки, своєї волі у них немає, а інтроверти, навпаки, мають сильну волю і не схильні до тиску з боку, у них є своя думка і свої внутрішні установки.

Інтровертів менше, ніж екстравертів (приблизно 20-30% від усього населення). Більшість вундеркіндів – це інтроверти. Щоб домогтися виняткових висот у науці чи мистецтві, потрібно бути одержимим своєю ідеєю, а значить, мати сильну волю і глибокий інтерес до знань. А це якраз риси особистості інтроверта. Він володіє завзятістю і незалежністю поглядів, творчим чуттям.

Цей тип особистості не піддається зміні, тому дитину-інтроверта не можна «переробляти» і «ламати».

Поради психологів батькам

Батькам важливо зрозуміти, що їх дитині нелегко знаходити спільну мову в колективі. Ще складніше, якщо батьки не бачать нахили сина чи дочки і змушують бути «як усі». Це часто відбувається, коли батьки-екстраверти не визначили інтровертну природу малюка.

Батькам потрібно знати, які позитивні риси характеру часто притаманні интровертній особистості:
1. посидючість;
2. неконфліктність;
3. увага;
4. зосередженість;
5. нестандартне мислення;
6. схильність до творчих занять;
7. бажання вчитися.

Розуміти і приймати дитину

Виховуючи дитину-інтроверта, мамі і татові потрібно пам’ятати, що у них в сім’ї людина з надзвичайно яскравим і багатим внутрішнім світом. Замкнутість і заглибленість у себе – його звичайний стан. Так дитина черпає сили і вчиться знаходити відповіді на питання швидкого і часом незрозумілого світу. Не можна сказати, що така дитина ніколи не відчуває себе самотнім. Зовсім без дружби і спілкування дитині важко, але при цьому дитина-інтроверт не пускає в свій внутрішній світ сторонніх. Батьки повинні м’яко цікавитися, про що думає, що переживає дитина і які у неї бажання. Нав’язувати свою думку або силою змушувати щось робити в такому випадку не потрібно. Можна відбити всякий інтерес дитини до спілкування.
Найголовніше, на думку психологів, зрозуміти і прийняти дитину такою, якою вона є. Дитину-інтроверта потрібно підтримувати, чуйно реагувати на зміни настрою. Дуже важливо розвивати його індивідуальні здібності. Не можна направляти таку дитину займатися чимось на догоду моді чи популярній течії. Нічого доброго з цього не вийде, а дитина може отримати психологічну травму.

Будьте чуйними батьками і справжніми друзями своєму чаду, і тоді, можливо, у вашій родині виросте геніальний письменник, художник чи архітектор.

Поділитися в...

Вас може зацікавити...