Няня і малюк: ревнувати або приймати

Няня і малюк: ревнувати або прийматиМама – няня – малюк. Як ставитися до того, що няня сюсюкає, цілує і пестить дитину? Чи необхідно встановлювати дистанцію між ними? Чи нормально, що мама ревнує до няні? Як і які відносини встановити між нянею і малюком?

Конфлікт інтересів?

Як чудово бачити маму з немовлям на руках, якого вона ніжно і лагідно притискає до своїх грудей! Яке щастя насолоджуватися спілкуванням з малюком: бачити, як він росте, пізнає навколишній світ, робить перші кроки. Але в сучасному житті світ бізнесу і кар’єри вимагає від молодої жінки повної самовіддачі. І ось вже на порозі стоїть няня – чужа, незнайома жінка, готова прийняти з рук матері її малюка. Хто ця жінка: Фрекен Бок, Мері Поппінс або Аріна Родіонівна? Як вона поставиться до малюка? Чому вона його навчить і які у них складуться відносини?

В ідеальному уявленні багатьох мам, няня повинна бути в міру суворою, принциповою, без шкідливих звичок, з урівноваженим характером, терпляча, мовчазна, виконавча, акуратна, бажано з педагогічною освітою і досвідом роботи з дітьми.

Отже, знайдено людину, що підходить за всіма параметрами. Йдучи на роботу, молода мама весь день сумує за своїм немовлям, мучиться від туги, завалює няню есемесками з питаннями. Нарешті робочий день завершено. Вона з мріями, страхами і надіями вбігає в квартиру і… Її малюк, щасливий і веселий, бавиться разом з ледь знайомою для нього жінкою, яка його ніжно пестить, обіймає і цілує! У мами від побаченого шок: в її уявленні няня перейшла свої професійні кордони, адже Мері Поппінс не цілувала своїх вихованців і була з ними сувора. А раптом ця жінка заразить чимось дитину?

У свідомості мами вже створюється картина катастрофи, коли ця жінка намагається замінити собою її – законну мати.

Так, у багатьох мам-трудоголіків виникають ревнощі до няні. Розглянемо цю ситуацію з різних ракурсів.

Чому ми ревнуємо до няні?

По-перше, щоб маленька дитина була психічно і фізично здорова, їй життєво необхідно тілесне і тактильне спілкування. Через ніжні дотики, погладжування, сюсюкання і улюлюкання у дитини розвиваються функції психіки, що відповідають за інтелект і мову. Багато проблем малюків, пов’язані з порушеннями уваги, гіперактивністю, емоційною неврівноваженістю і агресивністю, також виникають через відсутність теплого, ніжного і ласкавого фізичного контакту з батьками або людьми, які їх замінюють.

З педагогічної точки зору, в процесі залучення дитини до соціальних цінностей і норм вона часто зустрічається з заборонами, неприємними відчуттями, розчаруваннями. Природна реакція для дитини – це плач. Тут теж необхідно брати дитину на руки, гладити і втішати. Тільки так вона навчиться спокійно і правильно реагувати на вимоги оточуючих до дотримання правил і норм соціального порядку, тобто буде слухняною.

Ці прояви задовольняють у дитини базові психоемоційні потреби, такі як почуття безпеки, захищеності, безумовного прийняття, підтримки, впевненості, особистої значущості. До того ж, відсутність мами для малюка – це завжди певний напружений момент, готовий перерости або в нормальний повсякденний стан і спілкування з ніжною і ласкавою нянею, або в страх самотності з емоційно холодною нянею, яка якісно і акуратно виконує свої обов’язки, на зразок Фрекен Бок.

По-друге, якщо няня не механічна лялька, а володіє емоційним і соціальним інтелектом, то для неї цілком природно виражати свої почуття і емоції по відношенню до об’єкта своєї професійної діяльності. Як мама, яка проявляє різні позитивні емоції до продукту своєї праці і до своєї роботи, так і няня. Тільки об’єкт її професійної діяльності – це маленька дитина, емоційно жива, лагідна, ніжна.

Можливо, мама не знає, що її дитина у інших людей може викликати розчулення, замилування, ніжність, які важко стримати.

У няні автоматично виникає емоційний відгук і поведінкова реакція – погладити, обійняти, поцілувати в щічку. До того ж людські емоції – це фізіологічний процес, аналогічний серцебиттю або диханню, і забороняти його – просто абсурд!

Звичайно, важливо до того, як на цілий день залишати дитину з незнайомою людиною, запросити няню і подивитися на її манеру спілкуватися з малюком і проявляти емоції. Якщо вас щось не влаштовує, то відразу ж можна проговорити з нею всі нюанси і висловити ваші побажання. Це допоможе і няні швидше адаптуватися до нових умов, і уникнути ряду конфліктних ситуацій.

Ну і по-третє, мама тоді ревнує дитину до інших людей, котрі виявляють ніжність і ласку до її малюка, коли вона сама їх не може дати через брак часу або через психологічні проблеми в прояві цих почуттів (можливо, пов’язаних з її дитячим досвідом або відсутністю подібних почуттів від чоловіка і оточуючих).

Мамі треба вирішити, що вона хоче для своєї дитини в свою відсутність: емоційно чуйну і лагідну няню, яка допомагає її дитині стати повноцінною особистістю, або механічну ляльку, яка забезпечить формальний порядок, а також емоційний голод, почуття незахищеності і самотності малюкові. А з ревнощами прекрасно допоможуть впоратися психологи.

Поділитися в...

Вас може зацікавити...