Неслухняні діти – карати чи ні? Як виховувати неслухняну дитину

Неслухняні діти карати чи ні Як виховувати неслухняну дитинуДитина в будинку – це суцільні сюрпризи, причому, не завжди хороші. Всі діти – шкодники, все балуються і не завжди слухаються. Винятків немає. Та й як інакше – адже на те вони і діти!

Але питання в іншому – як необхідно реагувати на витівки маленьких, і в яких випадках варто це робити, а в яких ні? Для початку розмежуємо прості пустощі дитини від неслухняності. Пустощі найчастіше носять нешкідливий характер і, як правило, є ненавмисними.

Зазвичай дитина або не розуміє, що своєю дією або вчинком може накоїти щось, що не сподобається мамі і татові, або ж розуміє, що, можливо, він може нашкодити, але думає, що цього все ж не відбудеться. Усвідомлення цього залежить від віку. Однак, і в одному, і в іншому випадку не варто карати або лаяти дитину. Малюки навіть не зрозуміють, за що дорослі сердяться, навпаки ж, вони можуть злякатися або образитися, відповівши на ваші повчання плачем. Та й на діток постарше краще не кричати, а спокійно пояснити їм, що так робити не можна. У кожному разі, розмова – це завжди вірне рішення.

Як боротися з неслухняною дитиною

Що ж стосується неслухняності – тут однозначної відповіді немає. Непослух теж буває різним. Наприклад, дитина грає вдома м’ячем. Мама робить йому зауваження і каже, що робити цього не можна. Але варто мамі піти з кімнати, як гра продовжується. У підсумку – розбита ваза. Дитина не навмисно розбила вазу, але вона не послухалась, а значить – винна. Другий приклад. Мама заборонила своєму чаду грати в м’яч, а він, щоб показати своє невдоволення, спеціально розбиває вазу м’ячем. Тобто, він зробив це свідомо. У другому випадку вина посилюється тим, що дитина зробила це “на зло”. Саме так реагують багато дітей на заборони старших – на їх “ні” і “не можна”. Характер? – Можливо. Переломний вік? – Теж може бути.

Причому така поведінка може спостерігатися як у 3-річної дитини, так і у дітей трохи старших. Так коли ж варто карати дітей? І яким чином? Адже не можна ж закривати очі на таку поведінку, а розмови не завжди приводять до бажаних результатів.

Покарання ременем, правильно це, чи ні

Здавна батьків ремінь був страхом і жахом для невгамовних пустунів, били ним усіх – когось легенько, когось неабияк. Знайомили з сім видом покарання з самого маленького віку, щоб знали, чого боятися. І боялися, погодьтеся. Зараз же склалося вже усталена думка, що бити дітей не можна. Що робити? – Пояснювати, розмовляти, як із дорослими людьми, намагатися достукатися до дитячої свідомості розумними і переконливими промовами. Так воно то і правильно. Але якщо таки не достукаєшся? Тоді – що? Фахівці радять все ж не вдаватися до насильства, бо, стверджують вони, насильство породжує насильство. Альтернатива – ігнорувати дитину, не розмовляти з ним, закрити в кімнаті, щоб він подумав над своєю поведінкою. Маленького винуватця можна позбавити солодощів. Але ні в якому разі не слід говорити дитині, що він поганий, і що вам такий шибеник не потрібен.

 

Поділитися в...

Вас може зацікавити...