Небезпечні інфекції при вагітності

інфекції при вагітностіІнфекційний процес – це такий патологічний процес, причиною якого є мікроорганізми: найпростіші, бактерії і віруси, їх ще називають “інфекції”. Більшість захворювань так чи інакше пов’язані з мікроорганізмами та їх впливом на організм людини. Найбільш небезпечна інфекція для організму зі зниженим імунітетом, так як в даному випадку навіть незначне інфекційне ураження може привести до тяжких наслідків.

Імунітет може бути знижений з багатьох причин, зокрема зниження імунітету при вагітності є фізіологічним процесом, необхідним для нормального розвитку плоду і запобігання його відторгненню організмом матері. Отже, під час вагітності організм матері вкрай уразливий і сприйнятливий до дії різних мікроорганізмів.

Однак, інфекція небезпечна не тільки для материнського організму. Ані трохи не менше, а часом більш вона небезпечна для організму плоду. Не діагностовані інфекції можуть призводити до: безпліддя, переривання вагітності і хронічного невиношування, формування вад розвитку та аномалій, внутрішньоутробної загибелі плода. Матері необхідно знати яка інфекція чим небезпечна і як чинити в разі того чи іншого захворювання, пролонгувати вагітність або переривати її, до чого треба бути готовою, чим можна і чим не можна лікуватися. Для цього необхідно перебувати під постійним контролем лікаря акушера-гінеколога.

Бактеріальні інфекції, які можуть бути найбільш небезпечними для матері і плоду:

1. Chlamydia trachomatis (Хламідія) – виявляється у 40% жінок, у вагітних і ні. Найчастіший прояв – уретрит. Крім того у жінок може викликати: бартолініт, ендоцервіцит, ендометрит, сальпінгіт, пельвіоперитоніт. Іноді він може стати причиною позаматкової вагітності (в разі давно існуючого млявого перебігу процесу, що викликав спайки в маткових трубах і їх непрохідність). Може призводити до переривання вагітності на ранніх термінах; при відсутності лікування може давати досить важкі ускладнення: гіпотрофію плоду (затримку його розвитку), передчасне вилиття навколоплідних вод, хорионамніониту. Рідко може стати причиною загибелі плоду. У дітей, народжених від хворих хламідіозом матерів, зустрічається: кон’юнктивіт (хламідійна бленнорея) в 20% випадків, фарингіти, вульвовагиніти і уретрити, проктити, бронхіти та пневмонії.

2. Neisseria gonorrhoeae (гонорея) – інфекційне захворювання, що вражає переважно слизові оболонки урогенітального тракту, що викликається гонококом і що передається, в основному, статевим шляхом. Захворювання проявляється на 3-7-у добу після зараження; може протікати гостро або хронічно. Характеризується виділенням слизу, гною, почуттям печіння і болю в термінальному відділі уретрального каналу, прискореним дуже болючим сечовипусканням. У половини заражених може не спостерігатися симптомів, особливо на самому початку хвороби. Найбільш схильні до такого перебігу захворювання жінки. Зараження плоду найчастіше відбувається внутрішньоутробно. Другий можливий шлях – під час пологів. Можливі такі прояви у плода та новонародженого: гонококовий сепсис у новонародженого, хориоамніонит; гонококовий кон’юнктивіт, зовнішній отит і вульвовагініт, офтальмія новонароджених – вкрай заразна і прогностично небезпечна для новонародженого, що може спричинити за собою сліпоту. Рідше зустрічаються у дітей, народжених від хворих гонореєю матерів, менінгіт і артрит.

3. Trichomonas vaginalis (трихомоніаз) – вважається, що щорічно ним захворюють 180 мільйонів чоловік! Передається як правило статевим шляхом, і не рідко поєднується з гонококами, хламідіями, уреаплазмою, грибковими ураженнями. У жінок викликає ураження сечостатевих органів, викликаючи: вагініт, вульвіт, уретрит, ендоцервіцит. У дітей можливе зараження від хворих матерів, частіше під час пологів. Для них характерні вульвовагиніти і уретрити, що не мають специфічних ознак.

4. Mycoplasma hominis (мікоплазма) і Ureaplasma urealyticum (уреаплазма) – є мікроорганізмами без клітинної стінки, що робить їх стійкими до антибіотиків. Часто їх виділяють в окрему групу, що стоїть між вірусами, бактеріями і найпростішими. Імунітет до них не стійкий, зустрічається при вагітності не частіше, ніж поза вагітністю. Мікоплазми у жінок можуть бути причиною вагінітів, уретритів і ендоцервіцитів. Можуть бути причиною переривання, затримки розвитку, формування вад розвитку плода – найчастіше при масивному інфікуванні і гостро поточному процесі. Уреаплазмоз у жінок характеризується прозорими виділеннями зі статевих шляхів, якщо ж запаленням матки і придатків, характерним клінічним проявом яких є болі в нижній частині живота. Для плода та новонародженого особливо небезпечний при титрі вище 104, сприяючи перериванню вагітності на ранніх термінах, затримці внутрішньоутробного розвитку плоду (ВЗРП), розвитком реактивного уреоплазмозу у новонароджених.

5. Streptococus agalactiae (Стрептококи групи В) – представник флори піхви у більшості жінок, найчастіше тече безсимптомно. Однак при вагітності вони можуть грати досить серйозну, негативну роль. Хоча, необхідно згадати, що в більшості випадків дана інфекція не веде до яких-небудь серйозних патологічних процесів. Воно може передаватися плоду і новонародженому. Специфічної вакцини до них не існує. Можуть бути причиною важких захворювань, аж до сепсису. Для матері небезпечні: ендометрит, сепсис і інфекція сечовидільного тракту, менінгіт, абдомінальні абсцеси, ендокардит і некротизуючий фасціїт. Для новонародженого: мертвонародження, порушення дихальних функцій, сепсис без первинного вогнища, менінгіт.

6. Lysteria monocytogenes (Лістерія) – може давати тяжкі ускладнення на організм новонародженого, так як може проходити через фетоплацентарний бар’єр (бар’єр між організмом матері і дитиною, що перешкоджає проходженню шкідливих агентів до плоду).

7. Treponema pallidum (бліда спірохета – збудник Льюїса (сифілісу)) – у вагітних зустрічається не частіше, ніж у не вагітних жінок. Досить небезпечний для плоду. При відсутності спостереження жінки під час вагітності може зустрічатися у 89% новонароджених. Передача плоду може відбутися трансплацентрано, може статися під час пологів (вертикальний шлях передачі). При зараженні можливе формування вродженого сифілісу – раннього і пізнього, що характеризується великою кількістю ускладнень.

8. Mycobacterium tuberculosis (мікобактерія туберкульозу, «паличка Коха») – найчастіше активізується у вагітної жінки, що хворіла на туберкульоз або що є носієм.

Інфекції, викликані найпростішими мікроорганізмами і грибами:

1. Candida albicans – грибкове ураження, виявляється у 36% вагітних жінок. Найчастіше зустрічаються при наявності у пацієнтки цукрового діабету, після застосування антибіотиків широкого спектру дії та у випадках імунодефіциту викликаного ВІЛ-інфекцією. Як правило не впливає на розвиток плоду. Зараження можливе при проходженні новонародженого через родові шляхи.

2. Toxoplasma gondii (токсоплазмоз) – часта і широко поширена інфекція. Актуальність даної інфекції полягає в можливості важкого ураження плоду, так як легко проникає через плацентарний бар’єр плоду. При цьому часто зустрічається внутрішньоутробна загибель плоду, смерть новонародженого внаслідок генералізації інфекції; у виживших дітей зі вродженим токсоплазмозом виявляються важкі вади нервової системи, сітківки і хоріоїдної оболонки ока.

3. Малярія, особливо Plasmodium Falciparum – особливо небезпечна для молодих первородящих жінок, які раніше не мали контакту з даною інфекцією. Протікає важко у вагітних, нерідко зі смертельним результатом для матері.

Інфекції, викликані вірусами:

1. Краснуха – при первинній вагітності, більш ніж в 65% випадків відбувається передача плоду, викликаючи важкі вади розвитку плоду, часто несумісні з життям. Ризик для плоду залежить від періоду вагітності, при якому була інфікована мати. Якщо інфікування відбулося в першому триместрі вагітності, частота ураження плоду становить 80%, при інфікуванні на 13-14 тижнях – вже 70%, при інфікуванні на 26 тижні – 25%. При інфікуванні матері після 16 тижнів вагітності ризик для плода є мінімальним, проявляючись рідкісним розвитком глухоти. Симптоми синдрому вродженої краснухи діляться на три групи: 1. Стани, безпосередньо пов’язані з вірусною інфекцією, які проявляються протягом перших тижнів життя: мала вага, пошкодження кісток, збільшення печінки та селезінки, генералізована лімфаденопатія і менінгоенцефаліт; 2. Вади, які проявляються значно пізніше – глухота, катаракта, вроджена глаукома, вроджені вади серця (незакриття боталової протоки, дефекти міжшлуночкової перегородки), розумова відсталість і мікроцефалія; 3. Віддалені порушення – глухота, інсулінозалежний цукровий діабет, розумова відсталість.

2. Цитомегаловірус (ЦМВ) – небезпечний, переважно для плоду, викликаючи вроджені дефекти розвитку. Частота і клінічна тяжкість вродженої ЦМВ-інфекції залежить від частоти і природи (первинна або реактивна) ЦМВ-інфекції під час вагітності. Сенсоневральна втрата слуху є найбільш розповсюдженим наслідком вродженої ЦМВ-інфекції. Крім того, близько 7% церебральних паралічів є результатом вродженої ЦМВ інфекції. Також може бути причиною мультиорганного захворювання, клінічні прояви якого включають: збільшення печінки та селезінки, тромбоцитопенія, хориоретиніт, мікроцефалія і т.д. Треба зауважити, що менше 10% новонароджених мають вроджену ЦМВ інфекцію з матерями хворими нею, однак більше 50% хворіють досить важко.

3. Вірус простого герпесу – інфекція викликається вірусом простого герпесу 1-го (ВПГ-1) і 2-го (ВПГ-2) типів. Як правило носить прихований характер. Небезпечна в плані передачі новонародженому, особливо генітальний герпес під час пологів. У рідкісних випадках передача герпесу можлива через плаценту, частіше в третьому триместрі вагітності. При ураженні вірусів ВПГ1 у новонароджених як правило процес протікає безсимптомно, або інфекція тече не важко, не даючи важких ускладнень. При ураженні ВПГ 2 типу розвиваються важкі неврологічні ускладнення у дітей. Найбільш характерним проявом є енцефаліт, який може протікати вкрай важко і стати причиною загибелі новонародженого або ж розвитку важких неврологічних ускладнень у вижилих.

4. Гепатит – характеризується ураженням тканини печінки, а також інших органів і систем, викликається як правило вірусом гепатиту А, B, C, D, Е, G і F. З них найбільш небезпечні і поширені B, C і D, з них вірус гепатиту D, як правило, супроводжує і ускладнює перебіг двох попередніх. У разі вірусу гепатиту B багато новонароджених і дітей можуть перебувати в ситуації безсимптомного носіння. Діти при хронічному вірусному гепатиті B знаходяться під загрозою розвитку загострення хронічного гепатиту, цирозу печінки та первинної гепатоцелюлярної карциноми. Перебіг вірусного гепатиту С у дітей вивчено погано. Можливе збільшення печінки в розмірах, розвиток симптомів печінкової недостатності, а також у рідкісних випадках симптомів поліорганної недостатності і гепатоцеллюлярного раку.

5. ВІЛ-інфекція – тема настільки велика, що вимагає окремої статті. Можна лише відзначити, що у ВІЛ інфікованих дітей в ранньому віці спостерігаються неспецифічні симптоми. Приблизно у чверті з них розвивається СНІД. Перебіг ВІЛ у дітей схильний до більш швидкого прогресування, ніж у дорослих. Треба обов’язково сказати, що при правильному веденні вагітності та пологів можливо повністю виключити або ж звести до мінімуму можливість зараження дітей ВІЛ від заражених матерів.

6. ГРВІ (гострі респіраторні вірусні інфекції) – велика група вірусних збудників, які в тій чи іншій мірі можуть ускладнювати перебіг вагітності, давати небажані ускладнення і впливати на плід і його здоров’я. Найбільш небезпечний грип. При інфікуванні в першому триместрі вагітності можливе формування грубих вад розвитку. До 12 тижнів інфікування вірусом грипу може викликати вади розвитку за принципом «все або нічого» – або сформується група вад несумісних з життям, або нічого не станеться і вагітність буде протікати нормально. В терміні після 12 тижнів серйозних ускладнень бути не може, проте залишається ймовірність розвитку фетоплацентарної недостатності, гіпоксії плоду, підвищений ризик передчасних пологів. Незважаючи на сказане вище треба пам’ятати про одне – абсолютна більшість жінок хворіють ГРВІ в перебігу вагітності і на подальшому розвитку плоду, як і на здоров’ї матері це ніяк не позначається. При ГРВІ часто назначають віферон (інструкцію можна знайти тут http://www.apteka24.ua/medikamenti/viferon).

7. Вітряна віспа – як правило нею хворіють ще в дитинстві, набуваючи імунітет до інфекції. Важкі випадки перебігу хвороби в період вагітності спостерігаються у жінок, що переносять дану інфекцію вперше. Частота летальних результатів значна. Може бути причиною вад розвитку плоду і внутрішньоутробної загибелі плоду, так як вірус здатний проникати через плацентарний бар’єр.

Поділитися в...

Вас може зацікавити...