Коли дитині краще почати вчити іноземну мову

Коли дитині краще почати вчити іноземну мовуМода на вивчення іноземних мов, мабуть, відноситься до категорії вічних. Який батько не мріє почути з вуст свого чада сказане на бездоганній англійській: «My name is Sasha»! І батьки невпинно шукають різні, найбільш дієві способи навчання дітей іноземної мови, штурмують Інтернет в надії отримати пораду, як і коли краще починати це навчання і не важливо, кажуть вони «як швидко вивчити англійську» чи «как быстро выучить английский», все одно найбільшим попитом користується саме вона.

На деяких сайтах батькам радять у звичайному спілкуванні з дитиною іноді використовувати готові фрази на іноземній мові. Мається на увазі, що дитина буде запам’ятовувати, як звучить чужа мова, і це полегшить подальше вивчення мови. Слідувати цій пораді потрібно дуже обережно: включене в потік рідних слів іншомовне словосполучення, значення якого дитина не знає, здатне створити плутанину в поданні малечі рідної мови. Результат може виявитися несподіваним: дитина не тільки не навчиться говорити іноземною мовою, але і свою, рідну, стане немилосердно перекручувати. Навряд чи це той ефект, якого очікують турботливі мами і тата.

Деякі батьки йдуть іншим шляхом: вважаючи, що уроки з носіями мови благотворно позначаться на навчанні дитини, вони запрошують учителів з-за кордону. При цьому не завжди подібні репетитори є педагогами за освітою. Виникає ситуація, описана ще Олександром Сергійовичем Пушкіним в «Капітанської дочці». Француз Бопре, будучи «у себя в отечестве парикмахером», стає вчителем маленького Петруші Гриньова. Всі ми пам’ятаємо, до яких результатів прийшло навчання хлопчика. Потрібно враховувати, що знати свою мову і уміти навчити її іншу людини, тим більше іноземця, – зовсім не одне і те ж. Так що давайте не будемо довіряти навчання іноземної мови своєї дитини людям які навчалися на юриста або кондитера.

Як же знайти правильний шлях? Як у своєму похвальному прагненні дати дитині мовну освіта не нашкодити їй?
У сучасній педагогічній науці існують два підходи до навчання дітей іноземним мовам. Перший ґрунтується на здатності дитини в ранньому віці запам’ятовувати дуже багато нових слів. Спочатку малюк знайомиться саме з усною формою рідної мови, і процес сприйняття іноземної мови відбувається у нього за тими ж законами. І якщо поруч є професіонал, який може пояснити дитині значення слів, способи їх з’єднання, процес оволодіння іншою мовою проходить дуже ефективно. Прикладом є сім’ї, де батьки говорять на двох мовах (не штучно вставляють у свою мову іншомовні фрази, а саме говорять!), і діти включаються в цю мовну гру, вільно і природно опановуючи двома мовами, як рідними.

Прихильники іншого підходу вважають, що вивчення іноземної мови паралельно з вивченням рідної не завжди доцільно. На їхню думку, спочатку дитина повинна навчитися вільно висловлювати думки рідною мовою і тільки потім, засвоївши її закони, братися за вивчення чужої. Прихильники цієї теорії також пропонують починати знайомство з іноземною мовою досить рано, в 4-5 років. У цьому віці дитина вже в достатній мірі опановує рідну мову, і занурення в інше мовне середуовище відбувається більш результативно.

Яким чином організовується навчання іноземним мовам в дошкільний період? Методи навчання дошкільнят відрізняються від навчання в школі. Чотирирічну дитину неприпустимо саджати за парту і примушувати робити уроки і вивчати слова – така діяльність абсолютно не відповідає психології даного віку. Діти повинні вчитися в процесі гри. Тільки в цьому випадку навчальна діяльність протікає легко і цікаво для дитини.

Існує багато форм подібного навчання. Однак від індивідуальних занять варто відмовитися і віддати перевагу заняттям в невеликій групі. По-перше, в процесі спілкування словниковий запас дітей розширюється набагато швидше. По-друге, займаючись в групі зі своїми однолітками, діти сприймають навчання як веселу і цікаву гру, тому легко і швидко занурюються в новий для них світ іншої мови.

Якому підходу віддати належне – вибір батьків.

Поділитися в...

Вас може зацікавити...