Агресивний малюк. Як з цим боротися?

agresyvna-dytynaЯк тільки маленькі діти розуміють, що вони можуть взаємодіяти з навколишнім світом і він, цей світ, реагує якимось чином, вони намагаються якомога частіше використовувати це. Наприклад, коли однорічний карапуз випадково вдарить маму, і вона негативно й емоційно до цього поставиться (простіше кажучи, посвариться на нього) все, що він зрозуміє після цього – до нього небайдужі. І наступного разу вдарить цілеспрямовано, можливо, сильніше або ще й кілька разів.

Таким чином, малюк просто привертає до себе увагу, а мама вже б’є тривогу: «Моя дитина б’ється, що робити?» Відповідь лежить на поверхні – потрібно швидко і без емоцій переключити енергію в інше русло, зайняти цікавим чимось, краще дорослим, а не іграшковим або терміново відправитися робити щось приємне, наприклад, гуляти. Однак нерідко навіть діти 1-2 років протестують проти зайвої опіки, дорослі бувають занадто настирливими у своїх вимогах поїсти або пограти самостійно.

У цьому випадку мамі потрібно задуматися: чи не занадто вона вимоглива до своєї, ще занадто маленької дитини? Сидіти сумирно або довго йти туди, куди просять, вона ще не може, в силу свого віку. А самі батьки чи завжди спокійно поводяться? Адже, якщо в сім’ї прийнято кричати один на одного, не можна вимагати зразкової поведінки від нащадка. Чи не порушують дорослі правила, ними ж самими і встановлені? Якщо мама сидить на підвіконні, то під яким слушним приводом вона може заборонити те ж саме робити дитині?

Всі ці невідповідності викликають замішання у малюка. Йому складно поки зрозуміти, чому у дорослих такі привілеї і він намагається зрівняти сили. Головна помилка батьків – привласнювати своїм дітям погані якості і починати жорстко з ними боротися. Навпаки, потрібно частіше підкреслювати, що батьківська любов безумовна, постійно нагадувати дитині, яка вона хороша, заохочувати добрі вчинки. А ще корисно дати вихід агресії «законним» способом – разом пограти в рухливі ігри з гучними криками і сміхом.

І якщо зовсім маленьку дитину можна просто відволікти, наприклад, бити не маму, а диван чи двоярусне ліжко Казка, то дитину старшого віку потрібно вчити на словах висловлювати свої образи, а не зганяти поганий настрій у бійці. А ще обов’язково пробуджувати співчуття до скривдженого, пропонувати пожаліти і вибачитися. Навіть найменші із задоволенням проявляють жалість і ласку, особливо якщо їх привчати до цього постійно. Світ, що оточує нас, буває дуже агресивним. Адекватно реагувати на це можна,потрібно навчатися самим дорослим і навчити своїх дітей.

Поділитися в...

Вас може зацікавити...